Cheat

Album: Cheat

Literary author: Vasyl Simonenko

Literary source: The tale of Duril

Style: Punk rock

The moment when the mask of a jester becomes the only way to speak the truth in a hypocritical world. This is not an excuse, but a slap in the face to a society mired in lies and obedience. Here, classic poetry collides with the dirty, raw energy of punk rock. Aggressive guitar riffs and throbbing bass conduct a tense dialogue with the crowd: ironic smiles grow into a frenzied guitar flurry. The hero accepts his role as an outsider and challenges the system himself.

Lyrics

Я був Дурило, і дурний, і вільний, І сміх лунав з моєї шиї. Мені казали: “Будь як усі”, Та я — навпаки, стою стійко. [Verse 1 – грубі гітари, швидкий темп, чіткий ритм] Мене не лякають ні грім, ні бурі, Не зламають мене кайдани й нори. Бо серце моє — це вибух, це крик, Не дам змусити мене мовчати ні крок. [Chorus – енергійно, голосно, простий приспів] Я — Дурило, і хай сміються всі! Моя правда — не їхня брехня! Я — Дурило, і хай чують мої слова, Як струна рветься, як перша весна! Мене кличуть “дурень”, “незграбний”, Та для мене це — мед у отруті. Бо краще бути дурнем, аніж рабом, Краще бути вогнем, аніж тінню в строю. І коли ніч темна, і коли все тихо — Я кричу, щоб чули, Щоб знали, що вартий я бути самим собою. Я — Дурило, і хай сміються всі! Моя правда — не їхня брехня! Я — Дурило, і хай чують мої слова, Як струна рветься, як перша весна!