lunch

Album: Heritage. Myth

Literary author: Yuri Trotsky

Literary source: lunch

Style: Daylight Horror Thriller

The seventh track of the album "Heritage. Myth" immerses you in the hot nightmare of the Slavic field. "Pludnytsia" is a story about an angry sun and a pale shadow that takes your breath away in the most zenith times. Every degree of merciless heat and every touch of the dry, uncool wind is felt in this folk-metal action flick.

Lyrics

В спеки згорілому полі стоїть Тінь, що ніколи не ходить у ніч. Очі — як попіл, волосся — як дим, Голос — розпечений, ніжний і злий. Іди до мене… Віддай свій подих… Там, де зерно розпадається в прах, Там, де тріскає сонце в очах, Вона підійде — і земля замре, Спека стискає тебе в кільце. Полуднева кров у венах горить, І серце шалено у грудях стучить. Десь у тиші тріскає жар — Ти вже не знаєш, що є кошмар. Сонце давить на крик і слова, Губиться думка, пам’ять жива. Серед поля стоїть бліда тінь… І ти не знаєш, чи день, чи плин. Кроки різкі, ніби мечі, Погляди як пісок у очі. Руки — сухі, мов тріщина в літі, Дотик — лиш подих, що може вбити. Умре відголос під твоїм тілом, Колишній голос стає безсилим. І в цій жарі, де нема тіней, Реальність стирається з твоїх очей. Болить повітря… Очі сліпі… Ти хочеш пити… Вона — в тобі… Полуднева кров у венах горить, І серце шалено у грудях стучить. Десь у тиші тріскає жар — Ти вже не знаєш, що є кошмар. Сонце давить на крик і слова, Губиться думка, пам’ять жива. Серед поля стоїть бліда тінь… І ти не знаєш, чи день, чи плин. Полудень рве твою шкіру на пил, Спека під серце кладе свій стиль. Вітер мовчить, і поле німіє — Все навкруги тільки вогнем диміє. В’яне тіло, росте туман, Ти вже не чуєш свій власний стан. Там, на межі спекотних снів — Тінь забирає тебе без слів. Не дихай… Не дивись… Полудниця стоїть…