????? ????????
Holos Spadshchyny Header

Heritage Comes Alive in Music

Listen to modern musical interpretations of Ukrainian poetry, history, and spiritual heritage

Mokosh

Album: Heritage. Myth

Literary author: Yuri Trotsky

Literary source: Mokosh

Style: Atmospheric Folk Metal

The second story of the album "Heritage. The myth" is dedicated to the Great Mother, the spinner of human destinies and the keeper of life-giving water - Mokoshi. Epic folk metal meets archaic magic in this track. This is a musical confession about finding our own path and the invisible hand that guides us through darkness and lights.

Listen

Lyrics

Там, де ріки в’ються крізь туман, Де земля тримає давній стан, Хтось торкає нитку у пітьмі — І вона веде мене по землі. В подихах трави, в росі ранковій Чую голос ніжний, світлий, новий. Він говорить тихо, як весна: “Звідси твоя стежка почина…” Чути, як серце шепоче в мені… Чути, як час повертає мені дні… Хто тримає долю мою у воді, Хто веде в світанок крізь сни молоді — Та, що світло дарує в тінь, Та, що в серце кладе корінь. Хто береже дорогу мою вночі, Хто плете життя на густій ріці — Тиха сила, що дихає в мені… Веде мене крізь темряву й вогні. Навіть коли світ тріщить від біди, Навіть коли все горить від води, Я відчую дотик у тиші глухій — Той, що змиває тягарі земні. В кожній краплі, що падає вниз, Є її м’який невловимий знак-рис. І коли зблукаю між двох видінь — Хтось торкнеться тихо моїх тіней. В жилах співає вода нічна… В серці встає тиха сторона… Хто тримає долю мою у воді, Хто веде в світанок крізь сни молоді — Та, що оберігає мить, Щоб душа навчилась знову жить. Хто дає спокій серцю в пітьмі, Хто кладе тепло на долоні зимі — Тиха сила в моїй крові… Що веде мене у нові дні. Я чую дотик… Я чую час… Ти поряд… ведеш… через нас… Хто підносить душу мою з темряви вниз — Той дає надію, ніби перший опис. І коли мій шлях зупинить мла — Сила води мене підняла. Хто береже дорогу мою в імлі, Хто сплітає світло на самій землі — Древня мати серед води… Там, де серце вчиться знову йти. Там, де ріка… Там — вона… І тиша жива.