Woodman

Album: Heritage. Myth

Literary author: Yuri Trotsky

Literary source: Woodman

Style: Dark Shamanic Folk Metal

The third story of the album "Heritage. Myth" transports the listener to the very depths of impenetrable thickets, where the Forester reigns - the cunning lord of the paths and the prince of night laughter. This is a powerful folk-metal action, where heavy riffs, similar to the crunch of dry branches, are combined with the wild energy of nature.

Lyrics

Гей… чуєш? То не вітер… то він… сміється… Лісовик йде стежкою… А ти — зайвий тут. В гущавині темній, де тиша росте, Де сонце крізь лапи ялин не впаде, Там бродить Лісовик — володар стежин, Хитрий, мов казка, непомітний, мов тінь. Він кличе тінь… Він ходить в ніч… Він любить губить того, хто не знав, Що ліс — не дорога, а зелений став. Плесне в долоні — і змиє твій слід, Сміється — бо ти не знайдеш назад світ. Стежки танцюють… Туман малює… Ліс оживає… І він дивує… Лісовик! — князь хащі, тіней і сміху. Лісовик! — веде тебе в ніч без утіх. Стукіт гілок — то серце землі, І ти у владі його думки. Лісовик! — чарівник стежок і мрій. Лісовик! — володар тисячі доріг. Не йди за ним — бо зникнеш у млі, У лісі, де всі сни — живі. Він ходить босоніж, не лишить слідів, Його кроки — як подих забутих віків. Він дихає мохом, грибами, корінням, І грає з тобою — мов з власним тіннєм. Переверне день… Поверне ніч… Він знає всі стурби ночі й зорі, Веде тебе тихо в зелені простори. А там — заблукаєш, упадеш у млу… Він сміється: “Ти в гостях в моєму лісу!” У хащі темній… Де листя спить… Ти чуєш кроки… Він тут… Лісовик! — князь хащі, тіней і сміху. Лісовик! — веде тебе в ніч без утіх. Стукіт гілок — то серце землі, І ти у владі його думки. Лісовик! — чарівник стежок і мрій. Лісовик! — володар тисячі доріг. Не йди за ним — бо зникнеш у млі, У лісі, де всі сни — живі. Гей, мандрівнику… Не блукай… Бо ліс твій подих Поглинай… Лісовик! — володар хащі нічної! Лісовик! — сміх лунає за спиною. Не йди за тінню… не бийся в туман… Він — твій провідник у зелений капкан. Лісовик! — у тіні сміється він. Лісовик! — дикий, вічний, мов камінь. Лісове серце б’ється в пітьмі — І ти вже частина його тьми. Не оглядайся… Доки сміх звучить — Лісовик не спить…