Альбом: Спадщина. Міф
Автор літературного джерела: Юрій Троцький
Літературне джерело: Лісовик
Стиль: Dark Shamanic Folk Metal
Третя історія альбому «Спадщина. Міф» переносить слухача у саму глибину непролазних хащ, де панує Лісовик — хитрий володар стежин та князь нічного сміху. Це потужний фолк-метал бойовик, де важкі рифи, подібні до хрускоту сухих гілок, поєднуються з дикою енергією природи.
СлухатиТекст пісні
Гей… чуєш? То не вітер… то він… сміється… Лісовик йде стежкою… А ти — зайвий тут. В гущавині темній, де тиша росте, Де сонце крізь лапи ялин не впаде, Там бродить Лісовик — володар стежин, Хитрий, мов казка, непомітний, мов тінь. Він кличе тінь… Він ходить в ніч… Він любить губить того, хто не знав, Що ліс — не дорога, а зелений став. Плесне в долоні — і змиє твій слід, Сміється — бо ти не знайдеш назад світ. Стежки танцюють… Туман малює… Ліс оживає… І він дивує… Лісовик! — князь хащі, тіней і сміху. Лісовик! — веде тебе в ніч без утіх. Стукіт гілок — то серце землі, І ти у владі його думки. Лісовик! — чарівник стежок і мрій. Лісовик! — володар тисячі доріг. Не йди за ним — бо зникнеш у млі, У лісі, де всі сни — живі. Він ходить босоніж, не лишить слідів, Його кроки — як подих забутих віків. Він дихає мохом, грибами, корінням, І грає з тобою — мов з власним тіннєм. Переверне день… Поверне ніч… Він знає всі стурби ночі й зорі, Веде тебе тихо в зелені простори. А там — заблукаєш, упадеш у млу… Він сміється: “Ти в гостях в моєму лісу!” У хащі темній… Де листя спить… Ти чуєш кроки… Він тут… Лісовик! — князь хащі, тіней і сміху. Лісовик! — веде тебе в ніч без утіх. Стукіт гілок — то серце землі, І ти у владі його думки. Лісовик! — чарівник стежок і мрій. Лісовик! — володар тисячі доріг. Не йди за ним — бо зникнеш у млі, У лісі, де всі сни — живі. Гей, мандрівнику… Не блукай… Бо ліс твій подих Поглинай… Лісовик! — володар хащі нічної! Лісовик! — сміх лунає за спиною. Не йди за тінню… не бийся в туман… Він — твій провідник у зелений капкан. Лісовик! — у тіні сміється він. Лісовик! — дикий, вічний, мов камінь. Лісове серце б’ється в пітьмі — І ти вже частина його тьми. Не оглядайся… Доки сміх звучить — Лісовик не спить…
