Lyrics

Це ввижається в ніч, коли змучена пам’ять Божевільних думок від вогню не хоронить, І вони закипають, іскряться снопами, Щоб пізніше застигнути — сріблом на скроонях. Тільки вранці, як вітер росою полоще Звислі руки дерев і пропалені чоола, Я лишаю її — чорну, стиснуту площу, І виходжу на шлях — з синім небом довкола. Сірий натовп, похмурий натовп, І не очі, а темна муть! Хтось зігнувся — камінь підняти, Хтось зірвався — мене штовхнуть. А один сковзнув по асфальті І в лице мені засвистав; Вчора він цілував мої пальці, А хотів цілувать — уста. Сміх жіночий злорадно тріснув І у горлі здушив мій клич… Як же ж душно і як же ж тісно В олив’яних кліщах облич! Підгинаються, в’язнуть ноги, Очі п’ють безпросвітну тьму; Мить одна — і безсилий стогін Розколише застиглу муть. Мужні пальці торкнулись рук, Хиже серце забилось поруч. Знову тіло — напнутий лук, Дика радість — стрілою вгору. Відсахнулась на мить юрба, Покотилось по ній потоком: «Не чіпати — лише раба, А такого — цілити в око!» На чолі твоїм темний знак, Кров червона тече струмками, Та тепер я — за двох міцна І за двох — підіймаю камінь! Не загинеш! За муром день Крапле з неба вином гарячим, І життя не стоїть, а йде З гострим сміхом і гострим плачем. Олив’яне лице юрби Згине в сонці і блискавицях. Тільки вітер нас буде бить По кривавих, щасливих лицях! По кривавих, щасливих лицях! Та тепер я — за двох міцна! Підіймаю камінь я! Не загинеш! За муром день Крапле з неба вином гарячим, І життя не стоїть, а йде З гострим сміхом і гострим плачем. Олив’яне лице юрби Згине в сонці і блискавицях. Тільки вітер нас буде бить По кривавих, щасливих лицях! З гострим сміхом і гострим плачем... Не загинеш! По кривавих, щасливих лицях.

Heritage Comes Alive in Music

Black square

Lyrics