????? ????????
Holos Spadshchyny Header

Heritage Comes Alive in Music

Listen to modern musical interpretations of Ukrainian poetry, history, and spiritual heritage

Forest Mother

Album: Heritage. Myth

Literary author: Yuri Trotsky

Literary source: Forest Mother

Style: Ancient Ritual Folk

The eighth story of the album "Heritage. Myth" immerses us in the heart of the forest, where the Forest Mother reigns - the ancient and wise keeper of all the secrets of nature. This is a deep folk-metal composition that whispers about a person's connection with the earth, its unbreakable memory and an eternal view from the depths of the thickets.

Listen

Lyrics

Тиша дихає… Коріння рухається… Хтось дивиться з темряви хащі… І знає твоє ім’я… У глибині, де світло не росте, Де мох закриває сліди пустоте, Живе та, що дихає крізь кожен лист, Крізь кожен подих землі, крізь темний свист. Вона мовчить, але ліс говорить за неї, В гілках — її сила, в корінні — пісні старі. І кожен, хто зайде у її сторони, Відчує погляд з-за тіней й сосни. Pre-Chorus Не роби зайвий крок… Ліс пам’ятає кожен крок… В глибині, де земля мовчить, Де шепоче кожна сосна й жмить, Там сили древні стискають мить — І серце вчиться тишу любить. Там тінь легка веде крізь млу, І світ здається живим у злу. Там стежки самі кладуться в траві — І ти стоїш перед правдою живій. Кажуть старі: вона береже Все, що росте, все, що вмирає й живе. Двічі не ступить звір по землі — Але її пам’ять в кожній корі. Хто з темним серцем ступав у ліси, Той чув, як холод ламає кістки. Тут тиша стоїть, як вартовий днів, І бачить серця, не чує Pre-Chorus Не ображай коріння й траву… Ліс знає правду про тебе одну… В глибині, де земля мовчить, Де темний подих у млі дзвенить, Там час зупинений в кожній гіллі,** І звук життя тремтить у землі.** Там листя падає, мов слова, І кожна тінь тут стає жива. Хто входить в ліс із відкритою душею — Хто входить в ліс із відкритою душею — Почує тишу, що стане твоєю. Коріння веде… Дорога гуде… Ліс стежини сам прокладе… І якщо ти йдеш без зла — Тебе прийме лісова земля. Там, у глибині, де луна вмирає, Серце відчує те, що тримає. Гілля й каміння сплітають сліди — І ти вже частина цієї води. Там, де мовчання сильніше слова, Там народжується сила нова. І хто торкнеться грудьми землі — Побачить істину в темній імлі. Ліс дихає… Ліс чує… Ліс пам’ятає… Те, що ми забули…