Альбом: Гострий як ніж
Автор літературного джерела: Олена Теліга
Літературне джерело: Лист
Стиль: Symphonic Rock
© 2026 Троцький Ю.А. Всі права на аранжування та адаптацію належать автору.
СлухатиТекст пісні
Ти б дивувався: дощ і пізня ніч, А в мене світло і вікно нароостіж. І знов думки, і серце у вогні, І гостра туга у невпиннім зроості. Твоє життя — холодний світлий став Без темних вирів і дзвінких прибоїв, І як мені писать тобі листа І бути в нім правдиивою собою? А в мене дні бунтують і кричать, Підвладні власним, не чужим законам І тиснуть в серце вогнену печать, І значать все не сірим, а червоним... І в павутинні перехресних барв Я палко мрію до самого рання, Щоб Бог зіслав мені найбільший дар: Гарячу смерть — не зимне умирання... Гарячу смерть — не зимне умирання... В осяйну ж мить, коли останком сил День розливає недопите сонце, Рудим конем летить за небосхил Моя душа в червоній амазонці. Бо серед співу неспокійних днів, Повз таємничі і ваблииві двері Я йду на клич задимлених вогнів — На наш похмурий і прекрасний берег... І в павутинні перехресних барв Я палко мрію до самого рання, Щоб Бог зіслав мені найбільший дар: Гарячу смерть — не зимне умирання... Коли ж зійду на каменистий верх Крізь темні води й полум’яні межі — Нехай життя хитнеться й відпливе, Мов корабель у заграві пожежі... І в павутинні перехресних барв Я палко мрію до самого рання, Щоб Бог зіслав мені найбільший дар: Гарячу смерть — не зимне умирання... Гарячу смерть — не зимне умирання…
