Альбом: Дурило
Автор літературного джерела: Василь Симоненко
Літературне джерело: Є тисячі доріг
Стиль: Emo-punk
Епічне завершення, де герой стоїть на роздоріжжі. Це момент абсолютного вибору та усвідомлення масштабів попереду. Масштабний альтернативний рок з масивними металевими стінами звуку. Пісня поступово набирає обертів, обростаючи шарами брудних гітар та емоційного надриву, щоб у фіналі вибухнути колосальним соло, яке веде прямо в нескінченність.
СлухатиТекст пісні
Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, Є тисячі ланів, але один лиш мій. І що мені робить, коли малий зажинок Судилося почать на ниві нерясній? Чи викинути серп і йти байдикувати, Чи долю проклясти за лютий недорід І до сусід пристать наймитувати За пару постолів і шкварку на обід? Та мушу я іти на рідне поле босим! І мучити себе й ледачого серпа... Бо нива це — моя! Тут я почну зажинок! Бо кращий урожай не жде мене ніде! Бо тисяча доріг, мільйон вузьких стежинок Мене на ниву батьківську веде! Є тисячі доріг... мільйон вузьких стежинок... Але один лиш мій. Та мушу я іти на рідне поле босим! І мучити себе! Бо нива це — моя! Тут я почну зажинок! Бо кращий урожай не жде мене ніде! Бо тисяча доріг, мільйон вузьких стежинок Мене на ниву батьківську веде! Мене на ниву батьківську веде... Один лиш мій.
