Альбом: Дурило
Автор літературного джерела: Ліна Костенко
Літературне джерело: Дід Ревило
Стиль: Punk rock
Зіткнення сучасної урбаністичної гнилі з первісною, нестримною силою природи. Це голос стародавнього лісу та каміння, який більше не терпітиме знущань. Важкий, тягучий гранж з елементами стоунер-металу. Глухі удари барабанів нагадують кроки велетня, а перевантажений бас гуде, як вітер у вікових дубах. Електричні розряди пронизують монолітний гітарний риф, віщуючи невідворотну бурю.
СлухатиТекст пісні
Із ночі груш нападало в траву. І дід Ревило ходить без торбини, тому що я сьогодні не реву. Город і поле. Довжик і стернисько. Кудлатий пес біжить, як сіроман. Літає голуб, і чомусь так низько. Мабуть, крило поважчало. Туман. Дід Ревило йде крізь нічний туман, Торбу повну таємниць несе сам. Хто засмутиться – той пропаде там, Тінь його сміється крізь тума. Візьму я пензель і паперу клапоть, І намалюю всю цю акварель. Туман і мжичка. І не можна плакать, Бо дід Ревило в торбу забере. Дід Ревило йде крізь нічний туман, Торбу повну таємниць несе сам. Хто засмутиться – той пропаде там, Тінь його сміється крізь тума. Туман розвіявся, ніч спокійно дихає. Дід Ревило йде далі, таємниці свої несе.