Альбом: Спадщина. Міф
Автор літературного джерела: Юрій Троцький
Літературне джерело: Криниця Живої Води
Стиль: Folk Metal
П’ята історія альбому «Спадщина. Міф» веде нас до підніжжя Старого Дуба, де під охороною вічного коріння б’ється серце землі — Криниця Живої Води. Це епічна фолк-метал композиція про очищення, пам'ять та відродження.
СлухатиТекст пісні
Там, де коріння торкає пітьму, Старий дуб стоїть, мов вартовий одному. Під ним криниця, темна й жива, Тримає в собі силу і слова. Говорять люди: вода пам’ятає Все, що впаде — не зникає, триває. Кинеш камінь — затихне світ, І тільки луна піде вглиб на сотні літ. В її воді ховається світло, Що виринає з темряви тиха й повільно. Торкнешся струменя — станеш іншим, Бо ця вода говорить невидимим блиском. Вона змиває старі сліди, Веде у сни, як ріки в льоди. І якщо серце втратило шлях — Жива вода дає силу в руках. Слухай тишу — вона не проста, У ній шепоче давнина густа. Тут залишали голоси колись Ті, хто шукав забуття і бриз. І кожен відбиток чийогось життя Лягає в воду, немов ім’я. І ця криниця їх береже, Тихо тримає в нічній печері. В її воді ховається світло, Що воскрешає тихо й повільно. Торкнешся струменя — стане ясно, Що все живе повернеться вчасно. Вона змиває печаль і біль, Кладе спокій у кожен крок і стиль. І якщо темрява стала тісна — Вода поверне твоє ім’я. І все, що просить другого життя… Хто стане перед водою вночі, Почує голос землі в глибині. Там час стоїть, немов камінь старий, І серце б’ється спокійно, новий. Холод торкнеться руки живої, І тінь минулого стане легкою. Жива вода розмиває страх — Повертає силу в твоїх руках.