Я Ще Верну

Альбом: Темні історії

Автор літературного джерела: Василь Стус

Літературне джерело: Я ще верну

Стиль: Emotional Dark Ambient Rock

П’ятий трек альбому «Темні історії» — це точка найвищої духовної напруги. Композиція «Я Ще Верну» на слова Василя Стуса переосмислює образ поета-мученика як містичного месника, що стоїть поза межами життя і смерті. Це індастріал-гімн про абсолютну безстрашність перед «суддями» та часом, де хрест стає не тягарем, а зброєю. Музика треку пульсує важким ритмом, що нагадує кроки того, хто йде крізь віки.

Текст пісні

Як добре, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст. Я не схиляюсь, не прошу спасіння, мій шлях — це біль, але без падіння. І в чорних небесах, серед пилу й снів, я чую голос з глибин могил. Я ще верну! Коли все згорить, коли впаде тінь, Я ще верну! Коли смерть мене зробить вогнем і сіллю. Я ще верну! До тебе, народе, через біль і млу, Я ще верну! Не мертвим — живим, із кров’ю на чолу. Я жив, любив — і не зламався, у бруді не втопивсь, не зрікався. Не взяв прокляття, не зрадив днів, не став рабом серед мертвих снів. Я ще верну! Коли все згорить, коли впаде тінь, Я ще верну! Коли смерть мене зробить вогнем і сіллю. Я ще верну! До тебе, народе, через біль і млу, Я ще верну! Не мертвим — живим, із кров’ю на чолу. Народе мій... я чую, як ти спиш, під попелом віків, під криком тиш. Я вернусь, як тінь крізь лід, як голос крові, як твій суд і світ. Я ще верну! З мертвого серця — у палаючу путь. Я ще верну! І в смерті знову з тобою зросту. Я ще верну! Як син землі, як попіл і світло, Я ще верну! І стану правдою — хоч би й проклятою. «Як добре, що смерті не боюсь я...» ...бо смерть — це тільки двері додому...