Русалка

Альбом: Темні історії

Автор літературного джерела: Тарас Шевченко

Літературне джерело: Русалка

Стиль: Seductive Gothic Rock

Перша історія альбому відкриває двері до світу, де любов стає прокляттям, а море — могилою. Трек «Русалка», створений за мотивами творчості Тараса Шевченка, перетворює класичну тугу на індастріал-трилер. Це не казка про річкову дівчину, а хроніка перетворення людини на потойбічну істоту, чиє серце розчинилося у «хвилях гнилих». Музична структура треку побудована на різких емоційних зламах: від інтимного звернення до вітру-брата до несамовитого крику в приспіві. Гуркіт залізних хвиль та механічний шум моря створюють атмосферу неминучої загибелі.

Текст пісні

Вітре буйний… ти ж мій брат, Ти ж мій біль, і мій шлях… Вітре буйний, вітре буйний, Ти з морем говориш… Розбуди його, злийся з ним, Спитай синє море — Де мій милий, куди відносило, Хто розчинився у хвилях гнилих. Розбий, море, розбий! Я в тобі втоплю своє горе. Кров і сіль на вустах моїх, Русалкою стану — назавжди своя. Розбий, море, розбий! Я в тобі втоплю своє горе. Кров і сіль на вустах моїх, Русалкою стану — назавжди твоя. Хвиле чорна, візьми мене в дно, Там, де спить він холодний давно. Обійму його — і зомлію, В безодню впаду, як у сповідь свою. Якщо він плаче — я мовчу, Якщо мовчить — я кричу! Коли зник він у хвилях нічних, То й я станц його тінью у пітьмі. Розбий, море, розбий! Я в тобі втоплю своє горе. Кров і сіль на вустах моїх, Русалкою стану — назавжди твоя. Червоною калиною Постав мене на могилі, Щоб сонце чуже не пекло, Щоб люде не топтали тіло його. Червоною калиною Постав мене на могилі, Щоб сонце чуже не пекло, Щоб люде не топтали тіло... Вітре буйний… Спитай синє море… Де я тепер?..