Спадщина. Легенда

Альбом: Спадщина. Легенда

Автор літературного джерела: Юрій Троцький

Стиль: Grand Symphonic Viking Anthem

дев’ятий трек альбому, центральний стрижень усієї історії. Ця композиція — мов відлуння віків, у якому переплітаються голоси предків, тіньові шляхи героїв і подих рідної землі. Вона звучить як давній переказ, що передається з покоління в покоління, зберігаючи пам’ять, міць і дух української спадщини. У кожній ноті — легенда, у кожному ритмі — пульс землі, яка пам’ятає більше, ніж здатні уявити ми.

Текст пісні

Тиша... ще дихає світ після грому, Пил... осідає на спалене небо, Та з глибини, з попелу дому — Повертається серце до тебе. Ми — з вогню, ми — з каменю й сталі, Ми не схиляли чола нікому, Слово і клинок — то наші печалі, І наша доля — тримати коло! Спадщина! — у серці, в крові! Голос предків кричить з висоти! Ми — вогонь, ми — крила землі, Ми — ті, хто несе легенди в віки! Спадщина! — у серці, в крові! Голос предків кричить з висоти! Ми — вогонь, ми — крила землі, Ми — ті, хто несе легенди в віки! Хай пам'ять горить, мов світанок в тумані, Хай вітер співає в безмежній річці, Бо навіть у попелі древньому храмі Зростають слова, як мечі у руці. Земля говорить! Чуєш, брате? То наші імена у камені сплять! І коли знов прийде година встати — Ми встанем, щоб світло запалать! Спадщина! — в серці живи! Пам’ятай, хто ми є, і ким ми були! З попелу, з болю, з небесної гри — Ми створим легенду, щоб не забули! Спадщина! — в серці живи! Пам’ятай, хто ми є, і ким ми були! З попелу, з болю, з небесної гри — Ми створим легенду, щоб не забули! Шепіт предків... світло в очах... Спадщина живе... у нас...