Альбом: Спадщина
Автор літературного джерела: Тарас Шевченко
Літературне джерело: Тече вода в синє море
Стиль: Epic Symphonic Viking Metal
Це переосмислення вічного болю та пошуку долі, про які писав Тарас Шевченко. Це історія про самотність, втрачений дім та незламність духу, що залишається віч-на-віч із безоднею.
СлухатиТекст пісні
Тече вода в синє море, Не має спокою світ. Іде козак між буревіїв — Шукає долю серед бід. Тече вода у безодню, Та несе його вітри. Де над хвилями, мов крила, Плаче спів його сестри. Піднялась темна хвиля, Мов гнів старих богів, А серце б’ється в грудях, Як бубен битви сивих снів. Грає море, кличе долю — Та не чує небокрай. Плачуть зорі понад хвилею, Козак йде — не вертай! Грає серце козацькеє, Та згасає в темну ніч. Батько, ненька, дівчинонька — Все лишилось серед віч. На чужині — камінь слова, І холод чужих очей. Ні з ким буде говорити, Ні з ким плакати вночей. Там, де міг би бути спокій, Там піднявся дим і жах. Він шукав свою надію, А знайшов — лиш чорний прах. Журавлі летять додому, Ключем крізь синій дим. А він стоїть на березі, Сам серед хвиль чужих. Грає море — як прокляття, І шляхи заросли терном. Плаче козак без дороги, Без дому — і без імені.