Альбом: Спадщина
Автор літературного джерела: Леся Українка
Літературне джерело: Спи море спи
Стиль: Atmospheric Folk Metal (Female Vocal)
Четвертий трек альбому «Спадщина» — це занурення у прозору глибину спокою та рефлексії.
СлухатиТекст пісні
Вже сонечко в море сіда, У тихому морі темніє. Прозора, глибока вода, Немов оксамит, зеленіє. Спи, море, спи… Золоте світло тане в глибині. Де сонце згасає, там спокій і сни — Тиша несе молитви хвилі. На хвилях зелених тремтять Червонії іскри блискучі. І ясним огнем миготять, Мов блискавка з темної тучі. Спи, море, спи… Де вітри кличуть долю крізь віки. Ми йдемо за сонцем, у безвість, у сни, Вічний шлях між води і зорі. А де корабель ваш пробіг, Дорога там довга й широка. Біліє, як мармур, як сніг, І ледве примітне для ока. Рожевіє пінистий край; То іскра заблисне, то згасне… Ось промінь остатній! Прощай, Веселеє сонечко ясне! Спи, море, спи… Нас кличе шлях крізь темні віки. Там, де згасло світло, зійде новий день, І ми повернемось знов із хвилі. Спи, море, спи…
